Я стерва!

When your dreams come true

2011-05-14T15:33:00.000+03:00

Дуже утопічна фраза. Проте дуже страшно коли твої мрії таки збуваються, а ти до цього виявляється не готовий.

Вірно хтось сказав: "Мрійте обережно бо мрії мають властивість збуватися"

Бесконечная тайна

2011-05-10T14:51:00.001+03:00

Каждый человек - столь бесконечная тайна, неистощимая, бездонная, что невозможно сказать: "я узнал ее", или:"я узнал его". Наибольшее, что можно сказать: "Я старался, как мог, но тайна осталась тайной". На самом деле чем больше ты узнаешь другого человека, тем больше тайн открывается. Поэтому любовь - это бесконечное приключение.

ОШО

"Твоя юність" Іра та Сергій

2010-06-27T09:16:00.000+03:00

Гороскоп подонка: Водолей

2010-05-18T00:58:00.005+03:00

Особые приметы - всем, ну абсолютно каждой падле нравится, как пресловутый червонец. По части попиздеть составляет достойную конкуренцию Близнецам, общаться, даже в незнакомой компании рвется, как моряк дальнего плаванья в квартал красных фонарей. Выглядит всегда слегка с дуба рухнувшим, причем именно этим и завораживает. Лехкай флер ебанутости придает Водолеям необъяснимое очарование, которое притягивает к ним глупеньких восторженных фоннатов. Даже если в жизни Водолея все идет через жопу, умудряется раздавать окружающим советы, которые, сука, работают. При всей видимой и осязаемой пушыстости и пиздастости потенциально - великий преступник. Всегда аферист, пусть только в мечтах. Не существует Водолея без уголовщины в темном прошлом, закон нарушает совершенно без угрызений совести и даже, не побоюсь этого слова, с наслаждением. При этом, сука, отлично понимает, в отличие от тех же Близнецов, что поступает некошерно, но клал на это. Внешне похожи на помесь Безумного Шляпника с Мэрилин Монро.

15 травня 2010

2010-05-16T23:36:00.002+03:00

Зустрілися очі не темної ночі
зустрілись за світлого дня
і бачитись хочуть
та гонор морочит
і розум минуле горта

Ховалися очі за коси дівочі
ховались за келих вина
ховались за плечі
тих друзів, що поряд
губились в картинках вікна

Світилися очі росою-сльозою
світились від болю розлук
світилися щастям, що було так поряд
світились бажанням торкнутись до рук.

Дивилися очі,любилися очі
просили пробачити все
та очі не зляться,і очі не мстяться
пам"ятають хороше лише.

Прощалися очі....
спокійної ночі казала зоря
Люблю я Вас, очі
і хай не шепоче
доля, що я не права

І сяяли сонечком очі дівочі
а поруч сміялась весна
бо стрілися очі не темної ночі
а стрілись за світлого дня!

formspring.me

2010-03-15T22:53:00.001+02:00

Ask me anything http://formspring.me/vivanatalya

Хочу.Не хочу.

2010-01-20T23:39:00.006+02:00

Хочу розповісти про ситуацію яка не так давно сталась зі мною і моїм маленьким чорним платтям.

Так от, було це на роботі. Перекладала я свої речі з пакета, витягала всі приналежності, щоб зробити крила, серед того всього показалась моя сукня, яку я мала ввечері одягнути. Осьо ця героїня вечора

Показала сукню,як виявилось співробітниця ледь не купила схожу своїй донці, і мол дай нам на вечір. Відмовити я не могла бо зовсім недавно троє дівчат виручили мене з костюмом снігурочки, то мені совість не позволила відмовити. Як потім вияснилось, дочці потрібно було засвітитись на дискотеці у клубі. Після цих слів мені стало шкода сукні для сільських забав,бо сама там колись була і знаю цю кухню :) Одразу купу думок, що мені сукню зіпсують,а власне порвуть (це ж неадекватні підлітки). Але вже,діватись нікуди.

Діло йшло до вечора і настав мій зоряний час. Ми в той вечір святкували новий рік на танцях і наша група ставила маленький номер, пародію на "С легким паром" і ще якийсь анекдот.

В мене з Лєною (танцює з нами) було два виходи,між якими було секунд 30-40. За цей час потрібно було перевдягнутись в купідончиків. І от залітаємо в роздівалку, зкидаю пафосно з себе куртку і починаю знімати сукню. Під нею в мене була ше одна, такшо все мало бути просто: зняла верхню і одяла крила. І тут все змішалось,люди,коні, плаття. Зняти нічого не можу,паніка. Якось Лєна зтягла з мене її...правда під звук рвущоїся тракини. Так-так,я його порвала. Але в той момент було не до того, взяла серпантин і побігла,так і не одягнувши крила. Обідно.

Після цього звісно сукню нікому не зичила. Виходить, що я сама собі допомогла її не віддати. Таке це бажання було сильне, що обставини склались мені на користь. Правда з іншого боку я сама її порвала і не встигла одягнути крила. Десь знайшов,десь втратив.

До чого я веду. Веду до того , що наші бажання здійснюються. Питання чи треба такі жертви для їх здійснення? Можна було просто відмовити і я впевнена , що встигла би вдягнути крила і сукня була б ціла. Треба робити те, що хочеться і не робити того чого не хочеться - всерівно вийде по-нашому.То навіщо чекати? ;)

Повчальне відео

2010-01-18T11:09:00.001+02:00

На днях bezlik дав мені посилання на це відео. Мене воно надто зачепило. Людям властиво перегинати палку.
Ось як відео описують на YouTube і власне саме відео:
"Паук / Spider, Австралия, 2007 Режиссер Нэш Эдгертон Душераздирающий триллер о попытках искупления вины и о шутках, которые не доводят до добра"

Робочі будні

2010-01-03T11:06:00.001+02:00

Це невеличка переписка регіональних операторів мережі супермаркетів:

Simferopol5 Люди скажите, кто продаёт фуршетовские вилки поштучно? Ещё один отжиг, ложки одноразовые поштучно никто случайно не продаёт?
furshet52 Мы «Рижские шпроты» поштучно продаем. Иногда спички поштучно (под настроение). А ложки-вилки – это извращение какое-то.
Макеевка_81 А мы пивасик оболоньвский прикалываемся по 50граммно продавать. 50 грамм = рубиль. Тока без стаканчиков, экономия всё таки.
Кировоград-1 А мы ПРОДАВЦОВ в рабство
Смела_55 А мы макароны метрами продаем, ниче так.
Макеевка_81 на ценнике грн\м ?????
furshet52 В видовой линейке магазинов («Бизнес», «Эконом», «Гурман»), появился совершенной новый вид:
Симферополь – 5 - «Суперрозничный»
Все, что можно расщепить – расщепляем и продаем.
Молекулы, атомы, ядра, протоны, нейтроны, электроны – все по новогодним скидкам!!!!!

Хлопчик і куля

2009-12-28T14:51:00.000+02:00

Такі от веселі друзі. Трошки позитиву на початку робочого тижня.

Моїм дорогим "ксероксам" Малінці і Мандаринці

2009-11-16T21:04:00.000+02:00

Це було у вересні,точно пам"ятаю

2009-11-08T08:27:00.005+02:00

Прогулювались ми якось із журналюгою,збирали горіхи і мирно гомоніли. У дворику побачили молоду матусю яка криком виховувала маленьку дитину і гарно лупасила. ... і тут Остапа понесло... тема в нас зав"язалась за виховання дітей,як ми будем до них ставитись і таке всяке, дівоче. Дійшли висновку шо своїх чад будем поважати як повноправних особистостей у сім"ї і ніякого рукоприкладства. Я тут звісно застосувала свій арсенал аргументів на цю тему після чого журналюга вкотре сказала , що я буду хресною мамою її дітей (або першої - вона точно не висловилась:) ) . Ше сказала , що на хресних батьків покладається велика відповідальність, бо хресні вважаються відповідальними за духовний розвиток своїх похресників. Мені було вкотре приємно це чути і водночас прийшла думка,що своїх дітей я хрестити не буду. Хто я взагалі така щоб вирішувати таке важливе питання як вибір релігії? Ісус таке зробив у 30 років. Виростуть,самі щось собі підберуть - вибір великий,конкуренція є, ринкові відносини короче. Тому звертаюсь до Вас,мої любі дітки, за Вас вирішувати матуся не буде нічого. Релігія то вже Ваш клопіт,а з мене кашка,пеленки і казки на ніч. Люблю Вас!

Я, Рожнятів і Бім

2009-07-23T08:21:00.019+03:00

/*майже як "Я, победа і Берлін", Звучить зхоже :) */

В силу теплої пори року я стаю неписемна, зате фотабельна (щойно придумала слово) , але шо може краще охарактеризувати мій стан як не слово яке я сама вигадала :) *тут я почервоніла і довбу пальцем дирочку в підлозі, як смайлик із аськи*. Так от, буде трошки фоток з останньої прогулянки зроблених стервозним ЗЕНИТом.

Тема дружби з природою, ось! (тема сісьок не розкрита, попереджаю одразу :) )

рінг май беллз ))

к а л а б а н я :)

уххх! #sky #clouds

кущик

полечко

об"їзна дорога #theukrainianroad

знайомтесь - білий Бім,два чорних вуха

привал

нюхаєм цяточеги

"чекаю на тебе, моя шавка" #lovestory

мала бути я у квітах, а получилось шось непонятне: Бім вирішим шо мені погано і прийшов понюхати чи все ок ))))

просто малинка :)

моя,напевне, перша вдала макрофотка

ну бджілка сама винна, шалено махала крильцями

Мої ЗЕНИТні картинки

2009-07-14T07:40:00.009+03:00

моя модна "косметичка" за десятку :)

Це Рома, дуже хороша людина

веселун

ги, а це ставки за містом

бука

і хороший друг

"нервно курит в сторонке" :)

ця чомусь мені дуже подобається

а ше Він соромиться позувати на камеру і тому фото вийшли щирі

любить рибалку, мобілки, музику, курити і дівчат :)

"очень приятно, царь :)"

Трішки про Щастя

2009-05-28T08:26:00.002+03:00

З кожним роком це поняття стає все менш реальним. Цікаво коли воно перестане існувати для мене взагалі? Якщо взяти нецілий десяток років то зі свого піку воно вже по дорозі на захід. По нескладним підрахункам залишилось не довго чекати поки я стану занудою, буду нити яке це життя лайно і таке інше. А так не хочеться... Хочу бути щасливою

Ненавиджу нещасливих людей. Вони все псують своїм жалюгідним виглядом. Як це не банально, але "нікого не гребе чуже горе"-своїх проблем по горло. І "Проблемы индейцев.." так і залишаються їхніми проблемами. Якшо людина не може зробити щасливою себе то іншим щастя теж не дасть. Напевно їх треба уникати. Злі вони.
Обожнюю щасливих! Це такий океан позитиву... Коли бачу щасливу людину одразу сама хочу бути такою. Хочу щоб все було так як у них (тільки так як у мене- у кожного своє щастя).
Люблю незаклопотаних. Це щастя бути таким, бо з ними поспішаєш жити.
Щастя бути простим. З ними комфортно;
Щастя бути добрим. З ними спокійно.
Щастя бути життєрадісним. З ними насолоджуєшся сповна.
Щастя бути поруч. І бути вчасно.
Щастя бути різним. Все потребує рівноваги і безглуздо заперечувати необхідність добра і зла, і ше всяких там протилежностей. Не різних речей,а протилежних. Тих, які існують завдяки один одному. Треба бути веселим і ні; здоровим і не дуже; добрим і поганим; гарячим і холодним; пристрастним і байдужим...
Щастя - це коли Ти можеш вибирати яким бути сьогодні.
Щастя бути спонтанним, воно не терпить роздумів. На мить задумався і його вже нема,воно в наступній миті. Хочу бути миттю. Наступна буде інакша-хочу бути і нею.
Тільки за щастям не треба поспішати.
Щастя бути щасливим Вчасно

Десь, колись...

2009-05-26T23:11:00.006+03:00

Сьогодні згадала про свої писульки, які прийшлось згадувати усно, бо писемно вони канули на старому АШДІДІ нашого кафедрального форуму, який зараз не функціонує. Згадала цю річ і побачила людину для якої це було написано. Якось дивно, бо все забулось, залишились тільки шрами,які обростають волосками часу. Та все таки не обмину цю річ, адже це було від серця.
...

„Що подарувати?”

Кожного року задумуюсь над цим. Були подарунки безглузді, були і не дуже, були і від душі, власноручні. Були різні та достойних не було.

„Що ж тобі подарувати?”
Може хочеш вічного щастя? Будем посміхатись один-одному вранці і перед сном.

А як на рахунок вічного літа? Ні, переїздити нікуди не потрібно. Буду зігрівати теплом долонь.

Хочеш зірку з неба? Знаю – безглуздо, популістично і нереально. Але ми можемо запалити її разом, можемо її створити. Одну, двох, трьох... скільки ти б хотів?

Хочеш подарую тобі весь світ? Знаю – у мене нема скільки грошей і де подіти всіх людей? Але для мене весь світ в твоїх очах, шукай його у моїх – Він вже там.

Може приємних утіх? І я цього хочу. Я старатимусь!!!

Достатку? Ні, це не подарунок, скоріше необхідність. Проїхали.

Хочеш моє серце? Та воно і так належить тільки тобі.

Ну ось здається і визначилась. Сподіваюсь тобі сподобається. Все від душі – просто прийми це.

Скорпіони

2009-05-23T08:15:00.002+03:00

Божественна музика! Далі в мене просто не має слів, тільки емоції.

Цікава пятниця

2009-05-22T22:19:00.009+03:00

Сьогодні цікавий день і цікавий тим , що нічого цікавого не відбувалось, а мені чомусь дуже добре. Майже 11 місяців пройшло від коли мене добре трусануло; я почала розуміти, що випадковостей не буває.

Ну ось чому коли прагнеш чогось хорошого випадково завертаєш в книгарню і купуєш бомбезну книгу, саме про те про що хотів дізнатись і "нате Вам";

книга яка вкотре перевертає враження про твоє життя;

раптом знайомишся з людьми, на відстані, які цікавлять тим чим і ти. Таких випадковостей не буває, особливо протягом тижня,двох.

Приємно, коли переглядаючи ці 11 місяців як фільм, бачити результат;

коли ти падеш нижче плінтуса і можеш порівняти як змінився за цей час;

коли освоюєш не матаналіз на відмінно, а особистий аналіз на гнилу трійку- хочеться стрибати;
коли ідеш по вулиці, чуєш як сваряться закохані, незакохані, пяні, тверезі і розумієш шо це все глупство. Нам потрібна тільки любов і повага у стосунках;

коли ти це розумієш і усвідомлюєш шо це так легко, а всі навколо ніби сказились!але ні, не всі, хоч не поряд та я знаю таких людей

коли стараєшся просто жити і не думати про завтра і вчора

Тоді сміло можу сказати що тиждень пройшов не марно.

З роботи йду домів пішки, через центр, вокзал, колію, приватний сектор, а це суцільне бездоріжжя, взуття на підборах, довга циганська спідничка, тиша, хтось поливаэ клумби, зирю на квіти і вдихаю вечір: він пахне бузком, пилюкою і пригорілим арахісом за 2,5.
Далі по-регламенту парк, там сьогодні на диво, мені було затишно, і нарешті обідраний ліфт і весь світ під моїми ногами - я ж то живу на 9-му поверсі (Деколи думаю чого я така відірвана від світу? теорія з висотою проживання справджується)
Нарешті я дома, де все стоїть на голові і перевернуто догори самі знаєте чим, і тільки кіт спокійно вмивається, бо стибрив смажену рибку. А ! Забула сказати: у мене ремонт почався.
Знову буду сидіти на таборику приперта до холодильника і читати (меблі певно знову порозносимо по сусідах)

Це таки цікава пятниця

Пятниццо!!!

2009-05-22T21:30:00.001+03:00

Хенд мейд

2009-05-20T23:39:00.018+03:00

Маленький екскурс в моє хоббі, букети з цукерок ("букет конфет")
Для цього треба дріт, обгортковий парір, цукерки, ножниці і пласкогубці (можна знову таки ножниці ;) алюміній гарно ріжеться)

Нарізаємо дріт потрібноїдовжини, в мене переважно 30 см і загинаємо кінчики, ось так :
вирізаємо з кольорового паперу квадратики, прямокутники (підійде любе)

Далі справа техніки :)
Загортаємо цукерку в папір
в серединку вставляємо підготовлений дротик (його на фото слабо видно, та якшо придивитись то він все-таки існує) загнутим кінчиком всередину папірчика, він служить таким-собі тормозком, щоб не злітала цукеркаЗав"язуємо це все діло тонкою стрічкою:і вуаля:

Далі вже справа фантазії: оформляємо як букет, чи робимо подарункову корзинку, як душа бажає. Як то кажуть : "на вкус и цвет все фломастеры разные"

Всім, хто працює в торгівлі, присвячується ;)

2009-05-05T23:07:00.004+03:00

Ситуація наступна: є мережа магазинів в райцентрі (більше 20-ти). Деякі в містечках, а більшість в селах, замовлення товару робиться по телефону і на листочку вручну. Ось деякі витяжки з цих мемуарів:
* "Апельсин" магазин-конкурент

Перець лавровий
Дезодоранти сухі і такі
Мило до унітазів
Тампакси (на дворі літо у нас немає жодних)
Яйця (у дівчат в "Апельсині по 0,23 і то великі")
Пиво львівське "Оболонь"
Електролампочки 75% (15 шт)
Освежитель запаху-5 шт
Рідина для зняття нігтів
Окурочки, 1ящ
Вода солодка мінеральна, солодка 0,5
Свічка гранна
Списання: риба по тасу
Олія "Олімпія"
Пакети "Бос" чорні (лише не у купальниках)
Мікро пальчикові Дюрасел
Пральний порошок для автомату
Жидкість
Пралінетка в голубому папірчику
Парасоля від дощу терміново 10-20 шт
Зуби дитячі 2 упаковки
Гігієнічні прокладки "Калгон"
Сухарі пЛаніровочні
Засіб для меблів мити (лише не знаю як називаєсі)
Засіб для миття газових плит "рідина"
Кава якобс монарх у стіЙках
Батарейки дешеві пальчикові і мізинчикові
Сосиски герметично закриті
Дюшест
Вологі памперси

Наталька хам.

2009-04-30T22:19:00.007+03:00

Як вкотре виявилось я страшне хамло. Нахамила кільком людям, бо мені попередньо зіпсули настрій, потім, як завжди пошкодувала за свою поведінку, та пізно. Будем виправлятись!
Якби я працювала з собою в одному кабінеті то не знаю як би себе витримувала. Одній потрібно було б його залишити :)
Як мене терпить мій старший оператор? А як я його? Грамоту йому!!!! Грамоту мені!!!! Аплодисменти!!! І молоко за врєдность. Всім!!!!!

Тост!

2009-04-16T23:16:00.006+03:00

Напередодні Великодня "созрел" тост :)
Хтось вірить в ангелів? Ну в цих, шо з крилами, між хмарами і т.д. ?
Я не вірю. Зараз поясню чому.

Наприклад, хто такий ангел-охоронець? Той хто каже "Туди не йди, того не роби" - підказує короче. Цього чувака можна сперти на банальну інтуіцію, а от як бути з такими порадами :
"Сьогодні не йдемо туди, там якийсь сейшн і повно п"яні. Ходімо краще на фільм"
"Купувати тут як мінімум нерозумно. І речі не дуже , і ціни зашибезні. От я знаю місце..."
"Знаєш це не моє діло, але ця людина не варта твоєї уваги"
"Та ти дурепа і хамло, і взагалі не говори до мене!"
"Я б на твоєму місці вчинив інакше"
"Не кіпішуй, це ж не кінець світу. Я тут прикол новий знаю ;) ..."

Це явно не інтуіція і не ангел-охоронець. Це мої батьки, друзі, колеги і т.д. Ці люди не підказують, а спонукають до роздумів.

Я не вірю в ангелів, їх вигадали люди, які не бачили їх навколо.

Я не вірю в ангелів, я вірю в тих людей які поруч чи на відстані допомогли, порадили, навчили, розвеселили і навіть засмутили - це теж урок який слід пройти і не ставати на ці ж граблі.

Я не вірю в ангелів, я вірю в своїх вчителів, які навчили дружити, любити, ненавидіти, прощати. Я вірю в цей досвід, за нього я їм вдячна.

Я не вірю в ангелів, та я вірю в людей які заставляють задуматись "Може вони всетаки існують, ці ангели"?

Я не вірю в ангелів. Я вірю в запах квітучої вишні, яка нагадує ніжні моменти.

Я не вірю в ангелів. Я вірю у весну, яка приносить дурнуваті гульки і романтичні почуття.

Я не вірю в ангелів. Я вірю в музику, що нагадує дорогу людину. І в слова пісні від якої "мурашки" по тілу.

Я не вірю в ангелів з крилами, які сидять на хмарах і звісивши ноги тилімбають ними.

Але я вірю в тих "ангелів" і "бісиків" , які навколо мене. І хай вони далеко не святі, кожен зі своїми "мухами", але блін!!! які ж вони різні! які ж вони класні!

І хай Вам грець, Амігоси, та я у Вас Вірю ;)

Роззуй очі!

2009-04-12T21:04:00.006+03:00

В четвер зранку вийшла з автобуса, йду на роботу, сонечко, класненько так, що аж підстрибувала з радості, посміхалась сама до себе - короче суцільний позитив. І яке було моє здивування, що майже ніхто не звертав уваги на цих 52 кіло позитиву %)... на симпатичну руденьку дівчинку з шикарним настроєм і не менш шикарною посмішкою. Я ім в очі дивлюсь, а фіг там! ТОбто там перед таблом або мобільний, або ше краще бруківка. Яка-то лажа получається.

Якшо іти по вулиці і почати вдивлятися в маси то можна побачити багато цікавого (ну хоча б мене, для прикладу, якшо іти по Січових Стрільців, Коновальця чи Чорновола :) ) :
наприкла дівчинку з рогами- як виявилось на ближчій відстані, це були хвостики
чи довгоногу красуню в шортиках (дехто навіть цього не помічає!!!! Хоча я стараюсь не пропустити жодної спідниці )))), чи чарівного хлопчика...
Єдине шо поєднує всіх зустрічних так це задуманість або бездумність. Я теж ходжу як зомбі і часто не пригадую як я пройшла останні 200 метрів бо я звісно про шось мега-важливе розмишляла.
Мораль сей басни - треба трохи роззиратися, навколо таки дуже цікаво ;)

П.С. : тоді ж обідом пішла на міське озеро. Ехх! Благодать! Треба туди ходити на обід, як на пікнік. Щей очі він ПК відпочинуть.
Адіос, амігоси ;)

Тиждень раз.

2009-04-06T07:53:00.003+03:00

Перший блін комом, як то кажуть. Цей тиждень вийшов на фініш з цифрою 179 гривень. Починаю наступний заплив, спроба номер два може вдасться. Успіхів тобі, Наталька ;)
Вйо!

Впейод!

2009-03-31T23:06:00.003+03:00

Вчора розпочала 3-х тижневий "марафон" присвячений кільком сотням гривень в моєму гаманці. 150 грн в тиждень = 21 грн в день. Головна мета - дотянути до ЗП без боргів, і без необдуманих покупок (типу " ой!!!! яке класне платтячко..... ммммммммм..."")Грошей в принципі достатньо, якшо не зважати на великі апетити чеків у кафешках та на непереборне бажання дьорнути на якесь диско, хоча є варіанти зекономити і таки там побувати ;)
чим це цікаво так це плануванням розходів, бо останні місяці вони в мене живуть своїм власним життям :)

Отож, ВЙО!

Шоколадний джаз

2009-03-22T22:49:00.007+02:00

Вчора, в арт-кафе Гармидер, відбувся концерт джазового гурту "Шоколад " (м. Львів). Враження позитивні. Сподобалась музика і їхній барабанщик - він так правдоподібно відривався і я повірила, що йому подобається те , що він робить на даний момент. Це є добре!
Аплодисменти згущались пропорційно випитому пиву тому на завершенні всі дружно волали "на біс!!!", якого ми так і не дочекались і з горя пішли грати в "хай-бай-бо".
Правда справджується закономірнісь про те що співаки хай співають проте не говорять :) . Коли вокалістка намагалась пожартувати чи просто привітатись - краще б вона цього не робила, ораторство це не її мистецтво. Вокал і ще раз вокал!
Почитала трішки про них в неті - людям подобається, багато купили диски і цим шалено гордяться. Напевно скільки людей не можуть помилятись :) Хочу Шоколаду!

Штрих-позор :)

2009-03-22T22:02:00.007+02:00

Недавно взнала шо на штрих-коді товару скануються не циферки під полосочками, а таки чорні полосочки, себто сам ШТРИХ-код.
Соромно то як :) працюю в магазині, а такі речі взнаю чисто випадкого. Зрештою чогось він наз штрих-код а не цифро-код ))) "Штриховий код являє собою послідовність штрихів та проміжків визначеного розміру, за допомогою яких кодуються цифри, букви та інші символи. Закодовану в штриховому коді інформацію можна автоматично зчитати за допомогою спеціальних пристроїв - сканерів штрихового коду. Кожна цифра або буква в штриховому коді відображається комбінацією штрихів та проміжків за чітко визначеними правилами. Під час зчитування сканер вимірює світло, відбите від темних та світлих ділянок штрихового коду."

інформація звідси. Тиць! :)

Happy бьоздік!

2009-03-04T23:45:00.007+02:00

Не життя, а суцільне свято! Знову бьоздік і знову шукаю подарунок! Треба шось оригінальне, найкраще, від душі!
А від душі це як? Напевне так: купувати не за гроші, така валюта не котується, а за душу. Єдина валюта і єдина "купюра" номіналом "все життя", якою скористатись можна тільки раз. Така от ціна за НАЙКРАЩИЙ подарунок.
Лади, а до кого звертатись? Значить так : питаєшся в себе чи згоден?
- Душа, ти згодна продатись, попрощатись і покинути мене?
-Навіщо?
- Шо за дурні питання? Шо? Подумати? Нема про шо думати - все вирішено! Ця людина варта НАЙКРАЩОГО подарунка!
Де купувати? Де-де? в "пеклі"? Це шо новий магазин? Ну й назви повидумують ці бісові бізнесмени. Зрештою не в назві щастя, кажіть адресу. Так, записала,вже мчусь туди!
Ну ось я тут. Мерзенний квартал,брр! шукаю магазин, шось гарно світиться за рогом. Привітна обстановка, чудовий персонал, обслуговування на високому рівні.
-Доброго дня, бажаєте НАЙКРАЩИЙ подарунок? Ось вам голочка, капніть нам трошки крові на ось цей сенсор.
- Навіщо?
-Ну, знаєте, стараємось не відставати від сучасних технологій. Власноручний підпис, це я Вам скажу, атавізм минулого. Червона капелька впала на білу поверхню і прийняла форму слова.
-Що це значить?
-Це Ваше почуття до НАЙКРАЩОЇ людини, з яким ти прокидаєшся і засинаєш.
- ... кагебісти довбані, нічого не приховаєш.
-Еей, дамочко, фільтруйте мову! Ми ще й думки читаємо!
-кгм...перепрошую, мовчу і не думаю.
-Ну от, з умовами договору Ви ознайомились, все просто: товар-гроші.
- Чудово, він мій!
-... так, він Ваш...
Клас! ось він, подарунок, уже в мене в руках, тримаю і мчусь назад.
-Це тобі, тримай! вітаю зі святом!
-Спасибі, мила штучка. Та в мене є подібна. Але всеодно дякую.
-... як подібна? це НАЙКРАЩА на світі!
- так але в цієї, шо я маю є маленька перевага - вона має функцію якої нема в твоєму подарнку.
- ха, так це ж можна і треба додати самому! в тебе ж дешева підробка!
-зато є ця функція.
-так як же так? я ж від душі! за душу...
-люба, тебе ніхто не просив цього робити. Можливо колись я його і прийму, а зараз насолоджуватимусь цим. Розчарована повертаюсь в магазин.
- Заберіть це і поверніть "гроші" ! це не НАЙКРАЩИЙ подарунок!
- дорогенька, все законно! сама погодилась. "Грошей" вже нема.
- але подарунок має брак!
- ні, ти його просто подарувала не тій людині.
...хочу кричати! стискаю руку в кулак, стараюсь заспокоїтись.
-тоді я подарую його іншій!
- пізно! Подарунок тільки один і дарується один раз і одній людині. Це персональний подарунок.
- Ясне діло шо персональний - от бовкнула і не подумала. Що ж мені тепер робити без "грошей", без душі. Без неї я не куплю найкращого подарунка для людини, яка його цінуватиме!
- на те він найкращий, що так дорого вартує, а те, шо ти помилилась з "адресатом" вже не наш клопіт.
- шо ж мені з ним робити? навіщо він мені, якшо його нікому не подарувати і не обміняти?
-тримай як згадку про те шо такими "грошима" так не розпоряджаються. А якшо і так, то не жаліють. Все, ти БАНКРОТ! В цьому житті ти банкрот
- а є надія шо я колись поверну собі "гроші"? може звернутись в спілку прав споживачів?
- спробуй, все можливо... на все свій час. Тепер вали звідси - у нас повно клієнтів! ...Доброго дня, бажаєте найкращий подарунок? Ось "розпишіться" будь ласка... так, він Ваш...
-Та горіть Ви всі в пеклі, з вашим сервісом! Бісова кантора! Грюкнула дверима і вийшла на вулицю.
В середині пусто, там, де була душа, мокре місце, яке заповнив смуток і розчарування: "Як же так? Як я могла помилитись". Важко коли розчаровуєшся в НАЙКРАЩІЙ людині на світі. Закінчилась вулиця і я повернулась до рідного, знайомого міста. Ха-ха! Як тут всім весело! Ну не всім - всім, крім таких як я - бездушних та розчарованих.Важко веселитись коли всередині пусто, а в голові тільки одне : "ти його просто подарувала не тій людині". Я не вірю в це, але весь час про це думаю. Щось скобоче мені лице і якесь вологе відчуття на щоці.
-котику, це ти, чого будиш мене так рано? знову голодний?
-Муррр...
-напевно це по котячому "так".
Сон, не сон! ХЗ. Здається наснилось. Та ну до біса так перейматись через подарунки. Куплю пляшечку Мартіні, яку ми там же на святі і розіп"ємо. Кажете тупо? А мені байдуже! Краще буду корислива скотина ніж благородний відданий бомж. Хіба ж я не права? :) ...чи таки неправа?

"Стиляги"

2009-03-03T00:36:00.004+02:00

Хтось бачив? кажуть хороший фільм про радянську молодь в джинсах :) На днях хочу подивитись обов"язково. Зате музику до фільму вже обслухала з усіх сторін-як не крути старі хіти це щось! Це взагалі повний позитив для мене уже 2й день
Тиць слухаєм і насолоджуємось ;)
Всім доброї ночі! Адіос!

Хліба і видовищ!

2009-03-01T22:36:00.003+02:00

Ще від часів цієї славнозвісної фрази люди не змінились, народ і далі потребує хліба і видовищ. На днях в центрі побачила скупчення людей, перша думка "завкінчились пари у медиків, певне перекур, та якого біса біля дороги?", далі "одні підходять, інші йдуть- шось сталось. Когось збила машина?
комусь просто погано?". Справді погано, людина впала, і стікала кров"ю біля корпусу медакадемії в очікуванні швидкої. ЯК там у класиків "подскользнулся, упал..."?
Взагаліто мені шкода цю людину чисто так по-людськи, але я не дуже цим пройнялась як і більшість зівак, через кілька метрів я й забула про це. Якесь паскудство.
А ше як виявилось, я вмію ненавидіти. Це для мене нове відчуття. І ше я вмію щиро сміятись, це зі мною часто трапляється. І ше я вміла кохати. Таке повторюється?
Така от я. А ВИ які?

Пятница-развратница

2009-02-15T11:11:00.002+02:00

Коротко. В цей день я:
1. Провела хороший день на роботі.
2. Пробіглась по магазиНах, що не мало важно =)
3. Мене не викликали на роботу )))) гииии (і таке буває після завершення роб дня)
4. Знайшли з подругою мобільний, поспілкувалась з друзями і татом власника апарату. Совершенно безвоздмездно його повернула.
...з боку потерпівших не було зафіксовано жодних намагань якось нам віддячити. Ну і фіг з ними.
5. Нас не захотіла обслужити касир мотивуючи це тим шо уже 30 секунд як восьма вечора, але добрі справи просто так не минаються(то я про мобільний) - і нас обслужили в іншій касі (Велике спасибі цій людині)
6. Крос від вокзалу до Химери, ледь не поколіна болота на шляху, 15 хв і я О ЦУДО! в пункті призначення.
7. Чудовий вечір, цікаві люди, я під номером 13 потім 14 і врешті 15 грала в Мафію.

Не маю чим упрікнути цей день. Залишається йому тільки подякувати.
ДЯКУЮ !

Передай другому :)

2009-01-25T23:15:00.002+02:00

Приймаю естафету від сусідів блогерів :) Ось маленький підсумок минулого року:
досягнення року - навчилась ходити на шпильках
подія року- шок
настрій року - бісовий
зустріч року - самотність
геморой року - Бог милував )))
країна року - все та ж
місто року - Станіславів
слово року - чому
веб-сервіс року - вконтакте
колір року - голубий
запах року - запах тіла
новина року - я дурепа
ржач року - я бичка по гороскопу:)
книга року - "Why men loves bitches"
група року - Scorpions
пісня року - Always somewhere
напій року - викрутка
їжа року - бабусина
транспорт року - пішкарус
бренд року - шо воно таке?
антилюдина року - ну їх нах
покупка року - взуття на шпильці !!! :)
Піс!

Номер два.

2009-01-24T18:35:00.003+02:00

Маю просто надзвичайного кота. По-перше до біса красивий, чемний, всі від нього в захваті, а ми дуже любимо. По-друге розумний, але не в плані, що все розуміє, а сказати не може, а в плані, що розкусив кого з нас і за які мотузки смикати.
Реально розподіл обов"язків у нас такий: мама годує, тато з ним грається, а я роблю масаж (!). За ці всі послуги ми отримуємо від нього можливість зробити йому ше раз приємно : поносити на руках, погладити і почути у відповідь на пестощі п"янке "Муррр..."
Мораль сей басни - ми робимо з ним тільки те, що він нам дозволяє і не більше.
Раніше прочитала в книзі Ошо, що люди заводять собі домашніх улюбленців тому, що у підсвідомості звикли комусь прислужувати.
Зараз я зхильна думати, що нас приваблює це хоббі тим, що наприклад Я, як влсник кота (хоча це смішно звучить - кіт належить тільки собі) відчуваю себе на щабель вище, якщо приручила частинку дикої природи, частинку чогось необузданого, дикого.
Насправді ми отримали власника, який вертить нами для свого задоволення, при чому ми не підозрюємо, що парадом керує Він.
Ось Вам приклад стерви у дикій природі. Погодьтесь це чудово, використовувати людей і робити це так, що вони від цього щей залишаються задоволені. Це мистецтво!
Цитуючи пані Аргов: "Я керую цим потягом. Я скажу Вам куди ми їдемо і коли Вам зійти"
І ще одне - браво Кицькам! ;)

...номер раз!

2008-12-18T17:59:00.007+02:00

...

22, 12 Ну от що я хочу додати: з моїх скромних спостережень дійшла висновку, що чим особа зухваліша, впевненіша, багато привертає до себе увагу - з такою людиною хочеть спілкуватись, і не відомо шо вона видасть наступний момент. Передбачувані люди нудні як абетка - завжди знаєш яка буква наступна. Інше діло роман чи повість, тут ти вже заінтригований до кінця.
Ну от приклад : стою на коридорі, чекаю на співбесіду (я ж безробітня від початку грудня, криза ітіть), стоять жіночки і хлопчина років 25, багато триндить і так просто підходить до мене і питає : "А ти шо тут чекаєш, заєць?" . Ну мля... це йому плюсь, що так легко завязує розмову, але з "зайцем" він явно перегнув. Ця "розкутість " явно не природня, а награна. Мораль: все, навіть наглість і розкутість має йти, ну якшо не від душі ))), то принаймні ні в якому разі не повинна бути вимушеною - це виглядає смішно.

Друзі. Хто вони для нас?

2008-12-13T14:04:00.006+02:00

У когось їх багато, в когось зовсім нема. Хтось з ними бачиться по святах, а інші не уявляють без них і дня. Друзі: хто вони для нас?

Вчора провела чудовий вечір з подругами (ніч на Андрія і все таке), багато сміху, просто позитиву і ... на час забула про свої негаразди. Чудово напевно мати тих людей з якими можеш забути про все, але чи варто? Я по на турі більше одинак і рідко з ким ділюся таємницями, проблемами. Все в собі. Важкувато, проте так звикла. Але "вчора" трошки перевернуло моє уявлення про дружбу.

Ну от хто для нас друзі: люди з якими весело, які тебе розуміють, поділяють погляди, хоббі, музичні вподобання, можуть вислухати, допомогти, порадити? Напевне так і список можна продовжувати. Ми хочемо бути з ними коли нам сумно і весело, коли щось трапилось в житті, ділитись новинами, але чому? Ми просто не вміємо бути самі з собою. Легше бовкнути якусь дурню і розвеселити толпу ніж себе самого. Ну от для цікавості можна спробувати: "Гааа, дивись Наталя (вставити своє ім"я), яка ти патлата - в панки подалась?" Ну і як? ну так, не дуже. Тим не менше гарантую успіх цієї фрази серед невеликої компанії більше одного. Хтось посміхнувся, посміхнулась я, потім ше хтось - ланцюгова реакція. Так хто такі друзі? Каталізатори, що пришвидшують нашу реакцію на навколишній світ, наш гарний настрій? Легше переконати толпу в тому, що все класно і самому радіти. Ніж переконати в цьому себе власноруч. Компанія це скоріше "притулок" де завжди тепло і радісно. Але в притулках є тільки час до ранку. Потім знову на холодні вулиці свого впертого і самотнього Я. Кожного дня ми чекаємо ночі щоб знову повернутись до них і погрітись.

Отож, хто вони? Таки це наше рятівне коло, нажаль... Ми маємо зустрічатись, щоб ділитись радістю і примножувати її, а не зичити і створювати з нічого ілюзію щастя. Проте я вдячна їм, ДРУЗЯМ, за цей наркотик, який необхідний як повітря. Поки ми не навчимося бути з собою, радіти і сумувати з собою, ми ніколи не віддячимо їм за ті, хоч і примарні, але хвилини тепла.

Всетаки варто зайнятись благоустроєм своїх "вулиць", освітити їх ввечері, прикрасити вдень, провести опалення, полагодити з сусідами (тілом, мозком, серцем) увімкнути приємну музику і запросити Друзів? Впевнена , що варто Поділитись щастям, а не брати взайми ;)

Самий гарний заголовок :)

2008-12-07T21:31:00.006+02:00

Дуже часто постає питання "з чого почати?" і я частенько (як сама розумна :) ) кажу шо спочатку. От тепер на пустім стало - де взяти початок? Почну таки не зовсім з початку, а з того місця з якого моя розповідь в"язатиметься з метою статі.

Почала я читати книгу Why Men Love Bitches ("Хочу быть стервой"), Sherry Argov. Спочатку було цікаво, потім стало не по собі коли знайшла там себе в деяких рядках, а потім втішилась як маля бо ця книга УСЯ про мене, кохану. Трохи дивно коли дізнаєшся шо ти не одна зтикнулась з такими проблемами і від цього отримала копняка від долі. Знаєте, я ж думала, що я особлива (так мені мої 2 хлопці казали) і незамінима, що тільки я так настраждалась. Га-га-га! Як не прикро від цього моєму его, але я нічим не краща дурепа від інших колег по цеху. Вибачайте дівчатка, але це слово гарно описує нашу особу. Не в повному обсязі звичайно, можна додати ше кілька синонімів, але зупинимось на цьому...покишо ;).
Ну так от, пані Аргов пише що ця книга для панянок які "надто милі створіння" для цього світу під назвою "особисті стосунки".

Когда ты наконец получаешь то, что хотела, оказывается, что это вовсе не то, чего ты хотела.
Гертруда Стайн.

Ми часто боїмось видатись надто вимогливими чи залежними, стикались з випадками коли наші Достоїнства приймали як належне. Знайшли щось зхоже? Зрештою у мене було вдосталь часу (майже пів-року) шоб зробити певні висновки. Один з них це те, що випадковостей не буває так само як і незамінимих коханих, шо треба не просити від життя чогось, а добиватись цього власними силами, і головне керувати тим на чому ти їдеш (навіть якшо це твій зад - всяке буває :) ). Доречі про зад, анекдот в тему :"В Одесі дівчина запитує одесита на шо їй сісти щоб проїхати на Деребасівську, на шо отримує відповідь, - сядьте на задницу, Вы уже на ней !!!".

Про добрих тьотів і дядів

2008-12-07T18:26:00.007+02:00

Переглянула в новинах , що відбувся благодійний аукціон,який влаштували дизайнери. Мета - всі гроші підуть на боротьбу зі СНІДом. Це все так мило, тільки це всерівно шо товкти воду в ступі. Хотять ліквідувати наслідки (які по своїй природі не можна ліквідувати), а справжня причина залишається недоторканою. Тільки це все ніколи не закінчиться і наш ринок ніколи не завоює біотопливо, альтернативні джерела енергії та не зникне наркоманія тому, що це комусь потрібно. Так цікаво дивиться коли показують науковця-агронома який уже кілька років змішує біотопливо власного виробництва з бензином у якомусь там співвідношенні, потім він розповідає наскільки йому вигідніше в плані грошей і як це зменшує негативний вплив на екологію. Ха! можна подумати цього ніхто до нього не знав і не робив. Всі знають тільки кому це потрібно? О так, зараз всі скажуть шо нам самим. Та ясне діло. Тільки ми з Вами нафтою не торгуємо, звідси випливає шо нас ніхто не питає. Уявіть собі: всі перейшли на біотопливо і дружньо помчались на поля садити гризачку... ех ідилія. А фіг там! Хто гроші зароблятиме на нафті? хто воюватиме за неї? А хто буде тепер міцнішу економіку мати? Може той у кого більше буряків виросло? Ні. Тому нафта від нас нікуди не дінеться так як і ми від неї. Та ж доля і наркотиків, і зброї, і всякого зхожого "збіжжя".