Happy бьоздік!

Не життя, а суцільне свято! Знову бьоздік і знову шукаю подарунок! Треба шось оригінальне, найкраще, від душі!
А від душі це як? Напевне так: купувати не за гроші, така валюта не котується, а за душу. Єдина валюта і єдина "купюра" номіналом "все життя", якою скористатись можна тільки раз. Така от ціна за НАЙКРАЩИЙ подарунок.
Лади, а до кого звертатись? Значить так : питаєшся в себе чи згоден?
- Душа, ти згодна продатись, попрощатись і покинути мене?
-Навіщо?
- Шо за дурні питання? Шо? Подумати? Нема про шо думати - все вирішено! Ця людина варта НАЙКРАЩОГО подарунка!
Де купувати? Де-де? в "пеклі"? Це шо новий магазин? Ну й назви повидумують ці бісові бізнесмени. Зрештою не в назві щастя, кажіть адресу. Так, записала,вже мчусь туди!
Ну ось я тут. Мерзенний квартал,брр! шукаю магазин, шось гарно світиться за рогом. Привітна обстановка, чудовий персонал, обслуговування на високому рівні.
-Доброго дня, бажаєте НАЙКРАЩИЙ подарунок? Ось вам голочка, капніть нам трошки крові на ось цей сенсор.
- Навіщо?
-Ну, знаєте, стараємось не відставати від сучасних технологій. Власноручний підпис, це я Вам скажу, атавізм минулого. Червона капелька впала на білу поверхню і прийняла форму слова.
-Що це значить?
-Це Ваше почуття до НАЙКРАЩОЇ людини, з яким ти прокидаєшся і засинаєш.
- ... кагебісти довбані, нічого не приховаєш.
-Еей, дамочко, фільтруйте мову! Ми ще й думки читаємо!
-кгм...перепрошую, мовчу і не думаю.
-Ну от, з умовами договору Ви ознайомились, все просто: товар-гроші.
- Чудово, він мій!
-... так, він Ваш...
Клас! ось він, подарунок, уже в мене в руках, тримаю і мчусь назад.
-Це тобі, тримай! вітаю зі святом!
-Спасибі, мила штучка. Та в мене є подібна. Але всеодно дякую.
-... як подібна? це НАЙКРАЩА на світі!
- так але в цієї, шо я маю є маленька перевага - вона має функцію якої нема в твоєму подарнку.
- ха, так це ж можна і треба додати самому! в тебе ж дешева підробка!
-зато є ця функція.
-так як же так? я ж від душі! за душу...
-люба, тебе ніхто не просив цього робити. Можливо колись я його і прийму, а зараз насолоджуватимусь цим. Розчарована повертаюсь в магазин.
- Заберіть це і поверніть "гроші" ! це не НАЙКРАЩИЙ подарунок!
- дорогенька, все законно! сама погодилась. "Грошей" вже нема.
- але подарунок має брак!
- ні, ти його просто подарувала не тій людині.
...хочу кричати! стискаю руку в кулак, стараюсь заспокоїтись.
-тоді я подарую його іншій!
- пізно! Подарунок тільки один і дарується один раз і одній людині. Це персональний подарунок.
- Ясне діло шо персональний - от бовкнула і не подумала. Що ж мені тепер робити без "грошей", без душі. Без неї я не куплю найкращого подарунка для людини, яка його цінуватиме!
- на те він найкращий, що так дорого вартує, а те, шо ти помилилась з "адресатом" вже не наш клопіт.
- шо ж мені з ним робити? навіщо він мені, якшо його нікому не подарувати і не обміняти?
-тримай як згадку про те шо такими "грошима" так не розпоряджаються. А якшо і так, то не жаліють. Все, ти БАНКРОТ! В цьому житті ти банкрот
- а є надія шо я колись поверну собі "гроші"? може звернутись в спілку прав споживачів?
- спробуй, все можливо... на все свій час. Тепер вали звідси - у нас повно клієнтів! ...Доброго дня, бажаєте найкращий подарунок? Ось "розпишіться" будь ласка... так, він Ваш...
-Та горіть Ви всі в пеклі, з вашим сервісом! Бісова кантора! Грюкнула дверима і вийшла на вулицю.
В середині пусто, там, де була душа, мокре місце, яке заповнив смуток і розчарування: "Як же так? Як я могла помилитись". Важко коли розчаровуєшся в НАЙКРАЩІЙ людині на світі. Закінчилась вулиця і я повернулась до рідного, знайомого міста. Ха-ха! Як тут всім весело! Ну не всім - всім, крім таких як я - бездушних та розчарованих.Важко веселитись коли всередині пусто, а в голові тільки одне : "ти його просто подарувала не тій людині". Я не вірю в це, але весь час про це думаю. Щось скобоче мені лице і якесь вологе відчуття на щоці.
-котику, це ти, чого будиш мене так рано? знову голодний?
-Муррр...
-напевно це по котячому "так".
Сон, не сон! ХЗ. Здається наснилось. Та ну до біса так перейматись через подарунки. Куплю пляшечку Мартіні, яку ми там же на святі і розіп"ємо. Кажете тупо? А мені байдуже! Краще буду корислива скотина ніж благородний відданий бомж. Хіба ж я не права? :) ...чи таки неправа?

Share/Save/Bookmark

3 коментарі:

bezlik сказав...

Я захоплений. Вже спати йти збирався, а тут натрапив. Дуже приємно пишете, буду читати :)

Viva Natalya сказав...

Спасибі. Та думаю Вам не заважатиму спати бо такі речі пишуться "під емоціями, враженнями" :)
Цьому допису 5 місяців - таке собі "ретро" від Наталі ;)

Lanulia сказав...

Гарний котик, а таке б годинами читав не відриваючись.