Ще від часів цієї славнозвісної фрази люди не змінились, народ і далі потребує хліба і видовищ. На днях в центрі побачила скупчення людей, перша думка "завкінчились пари у медиків, певне перекур, та якого біса біля дороги?", далі "одні підходять, інші йдуть- шось сталось. Когось збила машина?
комусь просто погано?". Справді погано, людина впала, і стікала кров"ю біля корпусу медакадемії в очікуванні швидкої. ЯК там у класиків "подскользнулся, упал..."?
Взагаліто мені шкода цю людину чисто так по-людськи, але я не дуже цим пройнялась як і більшість зівак, через кілька метрів я й забула про це. Якесь паскудство.
А ше як виявилось, я вмію ненавидіти. Це для мене нове відчуття. І ше я вмію щиро сміятись, це зі мною часто трапляється. І ше я вміла кохати. Таке повторюється?
Така от я. А ВИ які?

Хліба і видовищ!