Хліба і видовищ!


Ще від часів цієї славнозвісної фрази люди не змінились, народ і далі потребує хліба і видовищ. На днях в центрі побачила скупчення людей, перша думка "завкінчились пари у медиків, певне перекур, та якого біса біля дороги?", далі "одні підходять, інші йдуть- шось сталось. Когось збила машина?
комусь просто погано?". Справді погано, людина впала, і стікала кров"ю біля корпусу медакадемії в очікуванні швидкої. ЯК там у класиків "подскользнулся, упал..."?
Взагаліто мені шкода цю людину чисто так по-людськи, але я не дуже цим пройнялась як і більшість зівак, через кілька метрів я й забула про це. Якесь паскудство.
А ше як виявилось, я вмію ненавидіти. Це для мене нове відчуття. І ше я вмію щиро сміятись, це зі мною часто трапляється. І ше я вміла кохати. Таке повторюється?
Така от я. А ВИ які?

Share/Save/Bookmark

2 коментарі:

papusha сказав...

Колись теж відкрила в собі здатність ненавидіти. То була (є) аморальна людина, від якої певним чином залежало моє життя. Не знаю, як з іншими, а мене то почуття позбавило і краплі благородства. Сподіваюсь не повториться. І повз людину, котрій було погано, проходила. Зі страху, бо не знала, що робити. Нема меж недосконалості :(

Viva Natalya сказав...

"То була (є) аморальна людина,"
... це Кохана людина, і це відчуття - паскудство, але це частина мене зараз, тому цуратись цього не можна, просто живу з цим.