В четвер зранку вийшла з автобуса, йду на роботу, сонечко, класненько так, що аж підстрибувала з радості, посміхалась сама до себе - короче суцільний позитив. І яке було моє здивування, що майже ніхто не звертав уваги на цих 52 кіло позитиву %)... на симпатичну руденьку дівчинку з шикарним настроєм і не менш шикарною посмішкою. Я ім в очі дивлюсь, а фіг там! ТОбто там перед таблом або мобільний, або ше краще бруківка. Яка-то лажа получається.
Якшо іти по вулиці і почати вдивлятися в маси то можна побачити багато цікавого (ну хоча б мене, для прикладу, якшо іти по Січових Стрільців, Коновальця чи Чорновола :) ) :
наприкла дівчинку з рогами- як виявилось на ближчій відстані, це були хвостики
чи довгоногу красуню в шортиках (дехто навіть цього не помічає!!!! Хоча я стараюсь не пропустити жодної спідниці )))), чи чарівного хлопчика...
Єдине шо поєднує всіх зустрічних так це задуманість або бездумність. Я теж ходжу як зомбі і часто не пригадую як я пройшла останні 200 метрів бо я звісно про шось мега-важливе розмишляла.
Мораль сей басни - треба трохи роззиратися, навколо таки дуже цікаво ;)
Якшо іти по вулиці і почати вдивлятися в маси то можна побачити багато цікавого (ну хоча б мене, для прикладу, якшо іти по Січових Стрільців, Коновальця чи Чорновола :) ) :
наприкла дівчинку з рогами- як виявилось на ближчій відстані, це були хвостики
чи довгоногу красуню в шортиках (дехто навіть цього не помічає!!!! Хоча я стараюсь не пропустити жодної спідниці )))), чи чарівного хлопчика...
Єдине шо поєднує всіх зустрічних так це задуманість або бездумність. Я теж ходжу як зомбі і часто не пригадую як я пройшла останні 200 метрів бо я звісно про шось мега-важливе розмишляла.
Мораль сей басни - треба трохи роззиратися, навколо таки дуже цікаво ;)
П.С. : тоді ж обідом пішла на міське озеро. Ехх! Благодать! Треба туди ходити на обід, як на пікнік. Щей очі він ПК відпочинуть.
Адіос, амігоси ;)
Адіос, амігоси ;)
Публікації
7 коментарі:
Таки дісйно, коли вдивлятися, то багато побачити можна.
В мене це 50/50. В день ходжу як мінімум 30 хв пішки.
Зранку не реально, щось роздивитися, швидкість висока і плюс просинаюся тільки на роботі. А от після роботи, навіть спіднички побачити можу, хоча ймовірність їх появи на Другетів 1/100 ніж на Січових Стрільців.
Дозволю собі доповнити мораль: роззираймося довколо, можливо одне одного побачимо:)
Ну от мені це філософське споглядання дуже допомагає при поганому настрої. Можу сама тинятися містом, розглядати людей, вглядатися в їх обличчя і вгадувати їх історії життя. Або спостерігати за дітьми і їх милою безпосередністю.
А я додам, що вдивлятися варто не лише в обличчя людей, але і в усе навколо. Наприклад, ось перефарбували паркан, а тут оголошення підклеїли на дорожній знак. Спробуйте йти і не занурюючись в себе озирнутися навкруги. Буде дуже свіже та нове враження.
Я наприклад завжди дивлюсь на інших. Хоча інколи вмикається так званий "мороз" коли йдеш і думаєш про щось своє. Але більше всього я люблю йти позаду гарненьких дівчат та їсти їх поглядом. )))
Люди, людьми, а я от вже від коли в Ужгороді тринджу: "сакура, сакура, весною буде цвісти сакура".
Сакурою називають японську вишню.
Зранку йшов на роботу, як кожен, а от з роботи я помітив, що по тій вулиці де я вже півроку ходжу щодня росте 22 сакури:)
http://twitpic.com/39l39
Роззуй очі!:)
так гарно цвіте, я ще ніколи не бачила вживу (і на фото вперше) - я Вам заздрю
ще побачите:)
Дописати коментар